Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

У дисертації викладено результати досліджень впливу тривалого застосування різних доз і співвідношень мінеральних добрив у польовій чотирипільній сівозміні на вміст і запаси гумусу в ґрунті, кислотність, поживний режим, формування врожайності культур, якості продукції та продуктивності сівозміни, винесення основних елементів живлення врожаями культур і їх баланс у ґрунті на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому в умовах Правобережного Лісостепу України. У середньому за дві ротації 4-пільної сівозміни різні системи удобрення сприяли підвищенню її продуктивності на 41–107 %. Найбільше знижувало її продуктивність виключення зі складу повного мінерального добрива азотної і фосфорної складової – відповідно на 36 і 17 %, тоді як калійної – лише на 12 %. Найменше зниження її продуктивності (на 4–6 %) відмічено за зменшення дози добрив з N₁₁₀P₆₀K₈₀ до N₁₁₀P₆₀K₄₀ і N₁₁₀P₃₀K₈₀. Встановлено, що в умовах Правобережного Лісостепу України для забезпечення відновлення та поліпшення фізико-хімічних і агрохімічних властивостей чорнозему опідзоленого важкосуглинкового з низьким вмістом азоту легкогідролізованих сполук (за методом Корнфілда) та підвищеним – рухомими сполуками фосфору і калію (за методом Чирикова), забезпечення високої (7,55 т з.од/га) продуктивності культур короткоротаційної польової сівозміни, необхідно забезпечити середньорічне внесення мінеральних добрив у дозі N₁₁₀P₆₀K₄₀ на тлі заробляння у ґрунт нетоварної частини урожаю. Це передбачає застосування під пшеницю озиму N₁₅₀P₆₀K₄₀, кукурудзу – N₁₆₀P₆₀K₅₅, ячмінь ярий – N₇₀P₆₀K₃₅ і сою – N₆₀P₆₀K₃₀. У господарствах з недостатнім фінансовим забезпеченням, тимчасово, впродовж двох ротацій 4-пільної сівозміни, можна застосовувати систему удобрення з внесенням на 1 га площі сівозміни N₁₁₀P₃₀K₄₀.