ГУМУСОВИЙ СТАН І ТРАНСФОРМАЦІЯ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН У АЛЮВІАЛЬНО-ЛУЧНИХ ҐРУНТАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ ТА ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агрогрунтознавство і агрофізика.

Дисертаційна робота є закінченим науковим дослідженням із встановлення особливостей гумусового стану та перебігу процесів трансформації органічних речовин в алювіально-лучних ґрунтах Лівобережного Лісостепу та Північного Степу України (на прикладі Харківської області) порівняно із зональними чорноземними ґрунтами. Визначено, що вміст гумусу у верхньому 0-30 см шарі досліджених алювіально-лучних ґрунтів коливається від 2,6 до 7,0 %, а його запаси в метровій товщі знаходяться на середньому рівні – 227-326 т/га, що на 10-15 % вищі, ніж у зональних чорноземних ґрунтах. Показано, що за показником СГК/СФК гумус алювіально-лучних ґрунтів, зазвичай, фульватно-гуматного, гуматного та суто гуматного типів. Виявлено специфічні риси фракційно-групового складу гумусу алювіально-лучних ґрунтів, які полягають у більш високому вмісті, порівняно із зональними чорноземними ґрунтами, рухомої фракції гумінових кислот (ГК-1) внаслідок постійного оновлення гумусових речовин, у високому вмісті гумінових кислот, міцнозв’язаних з мінеральною частиною ґрунту (ГК-3) через його насичення на мулисту фракцію, високій частці гуміну у груповому складі гумусу, а також вищою азотизацією гумусу цих ґрунтів. Лабораторно-модельними дослідженнями встановлено особливості трансформації органічних речовин в заплавних ґрунтах, а саме: тривале перезволоження алювіально-лучних ґрунтів спричиняє фульватизацію їх гумусу за рахунок накопичення рухомих фракцій фульвокислот (ФК-1); сполуки півтораоксидів, зокрема Fe2O3, відіграють значну роль в закріпленні гумусових речовин в алювіально-лучних ґрунтах; гумусовий комплекс алювіально-лучних ґрунтів є молодим та нестійким, тому легко піддається мінералізаційним процесам; низька вуглець-секвеструвальна здатність алювіально-лучних ґрунтів нівелюється природним процесом делювіальної седиментації часточок лесових порід на заплавних територіях. У результаті проведених досліджень обґрунтовано впровадження збалансованого використання заплавних ґрунтів як чинника оптимізації їхнього гумусового стану.

Рік: 

Автор: 

Хижняк І.М.