Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агрогрунтознавство і агрофізика.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню диференціації факторів схилового ґрунтогенезу і просторового розподілу значень окремих показників схилових земель з використанням як контактних, так і неконтактних методів дослідження, що дає можливість визначити структуру схилових земель (еколого- генетичну, агровиробничу) та обґрунтувати оптимальне антропогенне навантаження на встановлені елементи агроландшафту при проектуванні ерозійно-стійкого агроландшафту. Побудова карти висотних меж майданчиків річкових терас дала змогу уточнити структуру ґрунтового покриву річкової долини. Встановлено, що на структуру ґрунтового покриву схилу можуть мати вплив гідрологічні властивості шаруватих товщ ґрунтоутворювальної та підстильної порід. Використання алгоритму прогнозування ГТК Г.Т. Селянінова з показниками КВАГ і КПНГ дало змогу обґрунтувати екологічну та агровиробничу структуру ґрунтового покриву схилових земель. Доведено, що за сукупного аналізу онтогенезу профілю ґрунтів чорноземного ряду та статистики співвідношень потужностей генетичних горизонтів схилових ґрунтів чорноземного ряду співвідношення Н : Нр : Рh має вигляд – 2 : 1 : 1. Просторовий розподіл за елементами та експозиціями схилу показників структурно-агрегатного складу ґрунту обумовлений гідротермічним режимом. Значення показника магнітної сприйнятливості ґрунту дає можливість встановлення ступеня змитості (еродованості) ґрунту. За результатами аналізу просторового розподілу значень індексів, розрахованих на основі даних БСС, встановлено катенарну структуру ґрунтового покриву схилових земель. Обґрунтовано алгоритм ґрунтозахисної оптимізації просторового розміщення сівозмін на основі сценаріїв, що пов’язують еродованість з індикативними показниками сівозміни.